Попередження домашнього насильства

10.12.2025

10 грудня – Міжнародний день прав людини

06.12.2025

6 грудня відзначається День вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі.

02.12.2025

2 грудня — Міжнародний день боротьби за скасування рабства

01.12.2025

1 грудня — Всесвітній день боротьби зі СНІДом

25.11.2025

Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства».

25 листопада Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок

11.04.2025

Як закон України захищає від насильства?

  Відповідно до законодавства України за гендерно зумовлене насильство передбачена відповідальність. Закон також гарантує постраждалим доступ до медичної, соціальної та психологічної допомоги, а також забезпечення захисту від кривдника/-ці. 👮 Виконавцем цього захисту є поліція. Звернення за номером 102 — це перший важливий крок до отримання допомоги. Саме поліція має зафіксувати факт насильства, забезпечити тимчасові обмеження для кривдників/-ць та розпочати необхідне розслідування.
   Окрім поліції, постраждалим також доступна велика кількість безкоштовних сервісів та служб підтримки. Дізнайтеся про них більше та отримайте консультацію за контактами:
   🔸 Урядова гаряча лінія: 15-47;
   🔸 Національна гаряча лінія: 0 800 500 335 (зі стаціонарного) або 116 123 (з мобільного).
 Не чекайте кращого дня чи вдалого часу, саме зараз час звернутись по допомогу.
 

12.03.2025

Відповідальність кривдника за домашнє насильство

   В продовження інформаційної кампанії від Міністерства юстиції України надаємо інформацію про відповідальність, яку може понести кривдник за домашнє насильство.
   Кривдника, який чинить домашнє насильство, можна притягнути до відповідальності: від штрафу до позбавлення волі – залежить від багатьох факторів.
   Детальніше – у картах.
   Як звернутися до системи безоплатної правової допомоги:
   - за телефоном 0 800 213 103
   - у телеграм https://t.me/LegalAidUkraineBot (кнопка «Отримати консультацію»)
   - до найближчого бюро правової допомоги https://bit.ly/bpd_buro

11.02.2025

20.01.2025

Нормативно-правова база

Закон України «Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами»

Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»

Закон України «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків»

Постанова Кабінету міністрів України від 22 серпня 2018 р. № 658 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі»

 Розпорядження Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2018 р. № 728-р «Про схвалення Концепції Державної соціальної програми запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі на період до 2025 року»

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дає визначення, що домашнє насильство – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Домашнє насильство проявляється у різних формах (видах):

• Психологічне насильство – словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи.

• Фізичне насильство – ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці.

• Економічне насильство – позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без ліків.

•Сексуальне насильство – примушування до сексу без згоди, змушування робити неприпустимі для особи дії сексуального характеру, відео- та фотозйомки сексуального характеру.

Основними причинами виникнення домашнього насильства є: соціальна стигматизація, гендерна нерівність, безробіття, зловживання психоактивними речовинами, проблеми з психічним здоров'ям, а також уявлення, що насильство будь-яких форм є прийнятним.

Домашнє насильство має глибокий вплив на життя людини. Воно має комплексні наслідки, які торкаються фізичного здоров'я, соціального добробуту та психологічного стану тих, хто пережив насильство, впливаючи також на їхніх дітей, близьких і суспільство загалом. Усвідомлення та глибоке розуміння цих наслідків є ключовим для надання ефективної підтримки та допомоги особам, що стикаються з такими ситуаціями. Реакції людей, які зазнали домашнього насильства, є абсолютно природними і заслуговують на увагу та співчуття. Водночас, сам акт домашнього насильства є категорично неприпустимим і вимагає рішучих дій з боку всього суспільства.

9 наслідків домашнього насильства

1. Емоційний вплив

Переживання домашнього насильства призводить до значних психологічних порушень: почуття постійного стресу, підрив самооцінки, втрата довіри до себе та інших, а також різноманітні тривожні розлади, включно з панічними атаками. Окрім цього, постраждалі можуть відчувати глибокий смуток, сором, безпричинну провину, внутрішню напругу, гнів, відчай та інші негативні емоції.

2. Збентеженість

Циклічність домашнього насильства створює атмосферу непередбачуваності та заплутаності. Постраждалі переживають періоди зростання напруги, незрозумілість подій, сплески агресії, за якими слідують фази заспокоєння, під час яких агресор може просити вибачення, одночасно маніпулюючи та нав'язуючи відчуття відповідальності за виникнення конфлікту. Така динаміка змушує людину балансувати між ясністю ситуації та самосумнівом, ускладнюючи реальність усвідомлення насильства у власному житті.

3. Синдром посттравматичного стресу

Люди, що зазнали домашнього насильства, та їхні діти часто страждають від симптомів, характерних для посттравматичного стресового розладу, аналогічних до тих, що спостерігаються у ветеранів військових дій. До таких симптомів належать нав’язливі тривожні думки та спогади, нічні кошмари та флешбеки, що можуть викликати сильний емоційний та фізичний дискомфорт. У ролі захисного механізму постраждалі можуть вдаватися до емоційного відчуження, вживання алкоголю, наркотиків, уникання розмов про травматичні події, або навіть заподіяти собі шкоду. Крім того, постійне відчуття тривоги може призводити до проблем з концентрацією, депресивних станів, роздратованості та інших психоемоційних розладів.

4. Погіршення фізичного здоров'я

Постійний стрес призводить до численних негативних змін у фізичному здоров'ї: проблеми зі сном і апетитом, зниження рівня енергії та ослаблення імунної системи. Внаслідок цього можуть виникати розлади, обумовлені стресом, включно з хронічним болем, шкірними та шлунково-кишковими проблемами, а також часті головні болі та інші фізичні симптоми.

5. Тілесні ушкодження

Внаслідок фізичної агресії травми можуть бути різноманітними: від незначних синців до серйозних переломів, ушкоджень барабанної перетинки, струсів мозку тощо. Такі ушкодження можуть спричинити довготривалі і серйозні зміни у стані здоров'я, включно з травматичними пошкодженнями мозку. Все це може різко знизити якість життя та навіть призвести до летального результату.

6. Порушення соціальних зв'язків

Домашнє насильство серйозно руйнує соціальні зв'язки особи, може викликати конфлікти з оточуючими, втрату довіри та поваги від близьких, а іноді – і до повного усамітнення. Ізоляція, спричинена насильством, негативно впливає не тільки на постраждалих, але й на їхні родини та друзів, котрі можуть відчувати виснаження, стрес і відчуття безсилля.

7. Шкода взаєминам з дітьми

У сім'ї, де відсутнє насильство, і батько, і матір рівноправні. Вони разом займаються розвитком своєї родини та виховують своїх дітей. Однак, у ситуації домашнього насильства, один із батьків “захоплює владу” в родині, що призводить до значного дисбалансу. Така атмосфера сильно впливає на дітей та підлітків, які можуть реагувати відмовою слухатися батька чи матір, які не домінують у сімейних відносинах. Родинна дисгармонія також може змусити деяких дітей відчувати обов'язок захищати постраждалого/-лу від одного з батьків, що може становити серйозну небезпеку для їхнього власного благополуччя.

8. Фінансові труднощі

Домашнє насильство може мати високу ціну: витрати на адвокатів (часто в ході тривалих та повторюваних юридичних процесів), кошти на переїзд та влаштування нового життя, медичне лікування, психотерапія (часто довгострокова, як для постраждалих, так і для їх дітей), лікарняні, неможливість працювати тривалий період чи навіть постійно. Бідність часто підстерігає осіб, що страждають від домашнього насильства, незалежно від їхнього соціального становища чи освіти. Деякі можуть навіть опинитися повністю ізольованими від ринку праці чи втратити дім.

9. Соціальне навантаження

Домашнє насильство дає велике навантаження на систему соціальної підтримки та накладає значні витрати на суспільство: витрати на служби громадської безпеки, кримінальні та цивільні судові процеси, а також на систему захисту молоді, охорони здоров'я та соціальні служби, виплати по безробіттю та соціальному забезпеченню і т.д.. Роботодавці теж відчувають наслідки впливу домашнього насильства на постраждалих: через відсутність працівників на роботі, зниження продуктивності, втрату талантів тощо.

НЕ МОВЧІТЬ – ЗВЕРТАЙТЕСЬ ТА БЕЗОПЛАТНО ОТРИМАЙТЕ СОЦІАЛЬНУ, ПСИХОЛОГІЧНУ, ПРАВОВУ ДОПОМОГУ:

16.01.2025

Що таке СНПК?

12.12.2024

Протидія домашньому насильству: Роль чоловіків у створенні безпечного середовища

Домашнє насильство – проблема, яку необхідно вирішувати спільно. Чоловіки можуть взяти на себе відповідальність та активну участь у створенні безпечного оточення для всієї родини. Ось кілька кроків, які чоловіки можуть зробити для протидії домашньому насильству:
   Свідомість та освіта: зрозуміння проблеми є першим кроком до її вирішення. Чоловіки повинні бути освіченими щодо форм насильства, його наслідків та способів протидії.
   Активна підтримка партнерки: важливо виявляти повагу та підтримку у відносинах. Створення відкритого середовища для спілкування може допомогти взаєморозумінню та попередженню конфліктів.
   Виявлення та реагування на ознаки насильства: чоловіки повинні звертати увагу на зміни у поведінці та емоційному стані своїх партнерок. Вчасна реакція на ознаки може запобігти загостренню ситуації.
   Сприяння рівності та взаєморозумінню: сприяйте рівності у відносинах та діліть відповідальність за домашнє господарство та прийняття рішень.
   Підтримка постраждалих осіб від насильства: якщо вам відомі випадки домашнього насильства у своєму оточенні, підтримка та допомога жертвам є критично важливим кроком.
   32% опитаних чоловіків зазначили, що вони мають знайомих, які чинять фізичне насильство щодо своїх партнерок. Утім, третина з них вважають це приватною справою подружжя, яка не стосується інших людей.
   Натомість варто розуміти, що чоловіки є важливими суб’єктами протидії насильства, які можуть своїми діями змінити ситуацію на краще.
  
   НАГАДУЄМО ПРО:
   безкоштовні та цілодобові «гарячі лінії», до яких можна звернутися за допомогою:
   - «Гаряча лінія» 15-47: протидія торгівлі людьми, запобігання та протидія домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.
   - Національна «гаряча лінія»: протидія домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерній дискримінації, працює безкоштовно: 0 800 500 335 або на короткий номер 116 123.
   - Контакт-центр безоплатної правової допомоги: працює цілодобово, безкоштовно за номером 0 800 213 103.
  
   Не мовчіть про домашнє насильство! Нехай наші слова та дії стануть могутнім витоком змін. Будьмо підтримкою і безпечним простором для тих, хто потребує допомоги. #ГовориПроЦе

26.11.2024

Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства»

Щороку в Україні з 25 листопада до 10 грудня проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства». Адже у світі постійно відбуваються війни, напади, дискримінація, приниження. Саме тому важливо збільшити розуміння та обізнаність про всі форми насильства у суспільстві, нагадати людям про те, що насильству немає виправдання, а також створити в конкретному регіоні соціальний простір, вільний від насильства.
   17 грудня 1999 року Генеральна Асамблея ООН оголосила 25 листопада Міжнародним днем боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок.
   Дати початку та завершення Всеукраїнської акції вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.
   Шістнадцятиденний період акції охоплює наступні важливі дати:
   • 25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;
   • 1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;
   • 2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;
   • 3 грудня – Міжнародний день людей з інвалідністю;
   • 5 грудня – Міжнародний день волонтера;
   • 6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;
   • 9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією;
   • 10 грудня – Міжнародний день прав людини.
   У знак підтримки, люди у всьому світі пов’язують помаранчевою стрічкою свій одяг. Це офіційний колір протидії насильству, що символізує світле та вільне майбутнє.
   Законодавством України передбачені заходи з протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства.
   В Україні діє Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству», і з початку 2019 року домашнє насильство в нашій країні вважається кримінальним злочином.
   Важливим у цій сфері є ухвалення у 2020 році Указу Президента України «Про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства». Одним з інструментів його реалізації є Державна соціальна програма запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі на період до 2025 року, затверджена постановою Кабінету Міністрів від 24 лютого 2021 року № 145.
   У вересні 2020 року Україна отримала офіційний статус учасниці «Партнерства Біарріц» – міжнародної ініціативи рівних прав і можливостей для всіх.
   Метою партнерства є консолідація зусиль міжнародної спільноти та посилення відповідальності задля досягнення рівності жінок і чоловіків.
   Втіленням зобов’язань, що взяла на себе Україна, став запуск торік «гарячої лінії» з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей – 1547.
   Якщо людина опинилась у складних обставинах, спричинених насильством в сім’ї чи його реальною загрозою, якщо стала жертвою торгівлі людьми та прагне повернутися до нормального життя, за телефоном «гарячої лінії» 1547 цілодобово консультанти готові надати психологічну підтримку, проконсультувати або зареєструвати відповідне звернення до державних органів.

20.05.2021

Що робити, якщо Ви страждаєте від домашнього насильства? ЗАТЕЛЕФОНУЙТЕ НА ГАРЯЧУ ЛІНІЮ «15-47» АБО ЗА НОМЕРОМ «102»;