Увага! Небезпечний шкідник – сарана!
Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області інформує – про повідомлення Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, що запроваджено особливий режим захисту рослин на території Борозенської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області щодо поширення сарани марокканської (Dociostaurus maroccanus) та італійського пруса (Calliptamus italicus).
Шкідливість саранових обумовлена надзвичайно високою інтенсивністю живлення, здатністю до масового розмноження та перельотами деяких видів на великі відстані. Можливість спалахів чисельності обумовлена високою потенціальною плодючістю ряду видів, що стримується обмежувальною дією факторів довкілля та внутрішньо-популяційних механізмів. Спалахи чисельності саранових часто пов’язані з кліматичними умовами.
Незважаючи на те, що на території Полтавської області поширення цього шкідника не відмічено, необхідно провести комплекс профілактичних заходів із попередження його поширення, оскільки чисельність та шкодочинність шкідника може збільшитися в залежності від погодних умов. Насамперед агровиробникам необхідно терміново, а надалі систематично проводити обстеження сільськогосподарських угідь, неорних земель, пасовищ, місць біля водойм, для своєчасного виявлення та недопущення поширення осередків з високою чисельністю перелітної сарани.
Обстеження краще проводити після сходу сонця і до 9.00 години або з 18.00 і до заходу сонця, коли саранові в стані відносного спокою перебувають на рослинах.
За способом життя саранові поділяються на стадні, до яких відноситься італійський прус, перелітна і марокканська сарана, та нестадні види – кобилки, коники, інші.
Саранові час від часу збираються у величезні куліги (якщо це личинки) або зграї (скупчення імаго) й мігрують на далекі відстані. Перелітають на відстані до кількох десятків кілометрів. Під час сильних вітрів відомі випадки перельотів на відстань понад 200 км за добу.
Сарана марокканська. Дoвжинa тiлa caмця 20 - 28 мм, самиці — 28-38 мм. Очі відносно невеликі. Bycики pyдyвaтi, дoвшi зa гoлoвy з пepeдньocпинкoю. Haдкpилa дoвшi зa чepeвцe, дaлeкo зaxoдять зa гомілки зaднix нiг, мaйжe пpoзopi, з тeмними плямaми i жилкaми. Cтeгнa пepeднix нiг пoтовщeнi, пaлeвi; cтeгнa зaднix нiг пaлeвi, звepxy з тpьoмa чiткo пoмiтними чopними плямaми. Гoмiлки зaднix нiг чepвoнi, бiля ocнoви cipi з жoвтим кільцем. Тіло стадної форми жовтувате, задні стегна зі слабко помітними темними плямами та смугами, часто без них взагалі. Довжина крил більша. Натомість одинична фаза сірувато - бура, задні стегна з яскравими темними плямами та перепасками, крила коротші. Обгризає листя багатьох культур, зокрема хлібних злаків (пшениці, кукурудзи, ячменю, проса), бобових (люцерни, конюшини), тютюну, цукрових буряків, різноманітних овочевих та баштанних культур. Молоді рослини з'їдають повністю. Ha достигаючих рослинах (злаках, бавовнику) часто перегризають стебла, внаслідок чого пошкоджені посіви набувають вигляду скошених або побитих градом.
Прус італійський. Довжина самців — 14,5 – 25 мм, самок — 23,5 – 41,1 мм, колір тіла варіює і може бути коричневобурим, сірокоричневим, коричневим, бурим, жовтобурим або білуватим; передньоспинка з вираженими боковими кілями; груди між передніми ногами з міцним тупим виростом на кінці; надкрила до вершини звужені, з рідким жилкуванням, зазвичай з численними чорнуватими плямами різного розміру; крила дещо коротші від надкрил, вузькі, з дуже рідким жилкуванням, в основі рожеві; задні стегна зсередини рожеві, з двома неповними темними перев’язями, іноді перев’язі майже відсутні; задні гомілки червоні або рожеві, іноді білуваті зі слабким рожевим відтінком; церки в профіль до вершини розширені; нижній зубчик церок самця слабкий, значно коротший від середнього і верхнього. Шкідник є широким поліфагом і здатний успішно розвиватися, харчуючись практично всіма рослинами. Мешкає у відкритих біотопах з великою частиною оголеного ґрунту, сухих луках, на пустищах, узбіччях доріг. На півночі ареалу займає переважно штучні ландшафти: купи піску та гравію, закинуті кар'єри, залізничні насипи. Обирає місця з щільними кущиками та ділянками голої землі.
Заходи боротьби з сарановими.
Найефективнішими заходами восени є проведення боронування, дискування або оранка всієї площі залежно від характеру її використання (перелоги, пасовища тощо). В осередках високої чисельності ворочок ефективним агротехнічним прийомом є глибока відвальна оранка з боронуванням. Хімічні обробітки проводять за чисельності личинок стадних видів 2-5 екз./1 кв. м, не стадних саранових 10-15 екз./1 кв. м. Захист посівів від саранових починають за масової появи личинок I віку. Основну масу личинок стадних саранових слід ліквідувати за розвитку їх у III-IV, до окрилення слід завершити хімічні заходи. Кулігу, що рухається, обробляють на площі за 200-250 м від її «голови», охоплюючи по спіралі, що перевищує фронт куліги. Обробки проводять дозволенними до використання в Україні інсектицидами згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Обробки проводять вранці та ввечері, коли шкідники знаходяться на рослинах.
За необхідності застосування хімічного обробітку слід дотримуватись вимог законодавства у сфері захисту рослин, бджільництва та з дотриманням Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві», за 3 доби попередити органи місцевого самоврядування, власників пасік про час та місце проведення (вказати назву, ступінь і строк дії токсичності препарату). Обробки необхідно проводити в тиху, безвітряну погоду в ранішні та вечірні години.
Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області наголошує на тому, що відповідно Закону України « Про захист рослин» ст. 18 підприємства, установи, організації усіх форм власності та громадяни зобов’язані у сфері захисту рослин: проводити систематичні обстеження угідь, посівів, насаджень, продукції рослинного походження, сховищ тощо і в разі виявлення поширення шкідливих організмів інформувати про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту рослин. Тобто у разі виявлення осередків перелітної сарани необхідно терміново повідомити про це Головне Управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (тел. (0532) 60-66-47) та для недопущення масового поширення небезпечного шкідника провести захист посівів та інших угідь.
У разі появи сарани на присадибних ділянках місцевим мешканцям рекомендується проводити винищувальні заходи за допомогою ранцевих обприскувачів засобами захисту рослин, дозволеними для роздрібного продажу та використання населенням.
Державний фітосанітарний інспектор
Головного управління
Держпродспоживслужби в Полтавській області Лариса БІЛОКІЗ
