Як захистити абрикоси від моніліозу
Абрикос останнім часом досить часто страждає на таке захворювання як моніліоз. Якщо абрикос щороку рясно цвіте, але згодом ви помічаєте зів’ялі наче обпалені квіти та почорнілі молоді гілки, причина не в приморозках. Це і є симптоми моніліозу абрикос, одного з найнебезпечнішого, поширеного грибкового захворювання. У зв'язку з тим, що погодні умови дуже різко змінюються, імунітет рослин слабшає, що підвищує ризик захворювань. Все частіше моніліоз можна виявити в саду, навіть за умови якісної, весняної обробки. Хвороба є серйозною загрозою для абрикосових дерев, призводячи до псування плодів і зниження врожайності та може навіть загинути все дерево.
Моніліоз характеризується двома стадіями захворювань: моніліальний опік (первинний моніліоз) і наступна стадія – плодова гниль (вторинний моніліоз). Інфекція поширюється дуже швидко, вражаючи квіти, а потім і все дерево, включаючи плоди.
Більшою мірою моніліоз вражає дерева з загущеними кронами, в загущених посадках, а також розміщені в низинах. Найбільше уражує абрикос, вишню, персик. Інфекція поширюється по саду вітром, комахами. Хвороба розвивається раптово, і протягом літа можна спостерігати засихання все нових і нових гілочок, пагонів і навіть скелетних гілок, у фазі «скидання сорочечок» відбувається зараження зав’язей, які підсихають і висять до наступної весни, та є джерелом інфекції. Сприятливими умовами для розвитку моніліального опіку є прохолодна і волога погода під час цвітіння абрикоса та інших кісточкових дерев. Помірні та низькі температури повітря одночасно затягують період цвітіння і підвищують можливість зараження. У період цвітіння плодових дерев міцелій утворює велику кількість спор. Спори гриба потрапляють в зав’язь і квітконіжку, а з неї - в тканини пагонів, викликаючи їх висихання. Зараження можливе і через бруньки.
Дуже часто в саду зустрічаються дерева абрикоса й інших кісточкових культур на основних гілках, уражених моніліозом, у яких із стовбурів і гілок виділяється камедь, що можливо, приведе надалі до розтріскування кори і загибелі гілок. В якості профілактичного заходу, спрямованого на збереження здоров’я дерев абрикоса, має бути і звернення особливої уваги на лікування ран, що виділяють камедь. Хронічна камедетеча - не інфекційна хвороба, вона не тільки ослаблює дерева, знижує їхню продуктивність, а й призводить до відмирання його гілок або всієї рослини. Виділення камеді відбувається при впливі на рослину погодних чинників і людини. Низькі зимові температури чи різкі коливання температури навесні і восени, несвоєчасне чи надмірне обрізування дерев, а також пошкодження рослин шкідливими організмами здатні викликати камедетечу. Здорова рослина при відсутності стресів не виділяє камеді, а при впливі різних ушкоджень або ослаблень відбувається відповідна її реакція у вигляді утворення солодкуватої, спочатку клейкуватої, а потім застигаючої маси - камеді. Інтенсивна камедетеча відбувається на фоні морозобійних тріщин і масового ураження дерев моніліальним опіком.
До профілактичних захисних заходів може бути віднесено і своєчасне виявлення хворих гілок або цілих дерев абрикоса. У боротьбі з моніліозом необхідно вирізувати і вивозити уражені, засохлі гілочки, пагони і великі гілки з вашої ділянки, а також провести ретельний збір і знищення муміфікованих плодів, як основних джерел інфекції. Обрізування проводити восени і навесні, а також через 15-20 днів після цвітіння, видаляючи при цьому і близько 10 см здорової деревини нижче зони ураження. Після обрізування рани слід замащувати різними замазками садовим варом чи іншими, що обмежують проникнення інфекції. Ґрунт навколо дерев в період вегетації необхідно утримувати в пухкому і чистому від бур’янів стані.
Перший етап обробітку абрикос фунгіцидами – перед початком вегетації обприскують дерева 3% бордоською рідиною. Вона створить захисний бар’єр проти грибкових хвороб і зміцнить рослину.
Застосовуючи фунгіциди, як профілактичний захід або на ранніх стадіях зараження, садівники можуть захистити абрикосові дерева від руйнівного впливу моніліозу, ще на стадії брунькування. Другий етап – фаза рожевих бруньок(коли набубнявіли квіткові бруньки), під час цвітіння та одразу після нього, коли ще навіть не всі квітки обсипалися.
Застосовують засоби захисту рослин від хвороб які дозволені Переліком пестицидів до використання для роздрібної торгівлі: Хорус 75 в.г. – 2,5-3г на 10л води, та Світч 62,5% в.г. – 7,5-10г на 10л води, чи Сігнум в.г. - 15-20г на 10л води, Магнікур Сенсейшен 500 к.с. – 3-3,5мл на 10л води, Ревіона к.с. Для попередження розвитку стійкості патогена до препаратів, фунгіциди використовують почергово. Сорти, що слабо уражуються моніліозом, обприскують один раз - на початку цвітіння. Для ранніх сортів абрикоса проводять дві, для пізніх - три обробки. Захист абрикоса від плодопошкоджуючих шкідників (казарка та інші) знижує ураженість плодів моніліальною сірою гниллю. Засоби захисту рослин від шкідників Енжіо – 1,8 мл на 5л води; Матч – 8мл на 5л води або інші засоби захисту рослин, які дозволені Переліком пестицидів до використання для роздрібної торгівлі. Навіть такий простий засіб, як побілка штамбів 20%-ним розчином високоякісного вапна з додаванням 3-4% мідного купоросу і 1 кг жовтої глини на 10л води восени і рано навесні може стати надійним прийомом, що обмежує проникнення інфекції.
Абрикос у незрошуваних умовах менше уражується від усихання. Ранні сорти, які з максимальною ефективністю використовують зимовий запас ґрунтової вологи, також менше піддаються передчасному всиханню.
У даний час за наявності ефективних пестицидів можна успішно захистити абрикос від моніліального опіку.
Іншим додатковим засобом, що сприяє підняттю життєздатності виснаженим при посадці молодим саджанцями і в результаті надмірного перевантаження урожаєм дорослих дерев абрикоса і захисту тим самим їх від інфекції хвороб всихання та інших хвороб, є присутність у ґрунті достатньої кількості сполук калію, що безпосередньо впливає і на довговічність цих дерев. Хворі дерева слід обов’язково підживити — сечовиною або розчином гною (або пташиного посліду).
Своєчасне і якісне проведення вищевказаних заходів допоможе зберегти абрикоси в хорошому фітосанітарному і фізіологічному стані, що безсумнівно, відіб’ється на подальшій їх продуктивності.
Державний фітосанітарний інспектор Головного управління
Держпродспоживслужби в Полтавській області Лариса БІЛОКІЗ
