Захист плодового саду взимку
Успішна зимівля – одна з головних умов врожайності плодового саду. В зимовий період для плодових дерев особливу небезпеку становлять різкі перепади температур, тому правильна підготовка саду взимку підвищують його стійкість.
Думка, що взимку сад не вимагає уваги — помилкова. Основні роботи в саду в цей період — снігозатримання, захист від гризунів, морозобоїн та сонячних опіків. Якщо зима м'яка, можна проводити обрізку і боротися зі шкідниками. У дні відлиг знімають і знищують зимові гнізда шкідників (білана жилкуватого та золотогуза), видаляють кладки яєць кільчатого шовкопряда. Збирають і виносять із саду муміфіковані плоди.
До найбільш небезпечних зимових пошкоджень можна віднести пошкодження кори, камбію, деревини гілок і стовбура - морозобоїнами, сонячними опіками, зайцями і мишами. В окремі роки спостерігається ушкодження кореневої системи дерев. Нерідко спостерігається повна загибель надземної частини рослин до лінії снігового покриву. Взимку найчастіше температура буває нестабільною і може початися відлига. В результаті бруньки після морозів починають пробуджуватися і з настанням нових морозів - гинуть. Часто після зимового періоду вимерзають бруньки у груші і кісточкових, особливо у абрикоса, персика, черешні, вишні та сливи. Підморожені бруньки абрикоса, персика, сливи навесні обсипаються.
Коли несподівано настають сильні холоди, на непідготовлених деревах можуть утворитися морозобоїни, тобто пошкодження камбію в певних місцях. Морозобоїни найчастіше виникають на стовбурах (штамбах), так як зимостійкість в цій частині дерева завжди набагато нижче, ніж у крони. Пошкодження камбію можуть виникати також на розвилках гілок, особливо якщо вони розташовані під гострим кутом. Цей тип пошкоджень дуже небезпечний.
Коренева система плодових дерев характеризується низькою морозостійкістю і пошкоджується при температурі мінус 10-12°С, іноді при -16°С. Ступінь морозостійкості коренів плодових дерев несталий протягом зимового періоду. Загартовані дерева зимостійких сортів яблуні в період глибокого спокою витримують зниження температури до -40°С, зимостійкі сорти груші, сливи та вишні — до -35°С.
З підвищенням температури при нагріванні тканини рослини починають передчасно виходити зі стану спокою й наступне різке зниження температури призводить до їхнього пошкодження — сонячних опіків. Залежно від ступеня пошкодження відмирають поверхневі тканини або вся кора до камбію. Згодом відмерла кора відстає, оголюючи деревину, яку заселяє чорний рак плодових культур. Найсильніше страждають від опіків рослини, що ростуть в умовах недостатнього й нерівномірного зрошення, на бідних ґрунтах, а також молоді дерева, особливо в рік садіння.
Попереду Лютий — самий не передбачуваний місяць року. Він може бути теплим, що призводить до набухання бруньок бузку, кісточкових, смородини. А може за кілька днів опуститися до дуже низьких температур і призвести до загибелі бруньок, що поквапилися розкритися.
В даний час необхідно в саду проводити роботи із захисту дерев від морозів і гризунів.
Якщо очікується похолодання до –20°С, для захисту стовбура і нижніх гілок від вимерзання, їх можна повністю обсипати снігом, який беруть з боку від дерев. Сніг являється природним утеплювачем і не дасть навіть сильним холодам пошкодити камбій та обов'язково пригорніть і ущільніть мокрий сніг навколо штамбів - кореневу шийку у молодих дерев на висоту до 30 см. Вона дуже чутлива до морозу. Також подбайте про те, щоб сніг не видувало з ділянки. Сніг є дуже гарним союзником для захисту від морозу: 10 см снігу в якості теплоізоляції дорівнює 30 см ґрунту, проте занадто сильні снігопади можуть призвести до пошкодження окремих гілок чи навіть дерев, а отже, його надлишок теж чинить згубну дію. Величезні замети, що знаходяться навколо стовбурів, та ще й з крижаною кіркою, ускладнюють надходження кисню, тому в надмірно сніжну зиму потрібно озброюватися лопатою і прибирати зайвий сніг від дерев.
При великих снігопадах необхідно струшувати сніг із гілок, попереджаючи їх від ламання.
Однак зими не завжди бувають сніговими. У цьому випадку штамби дерев і скелетні гілки молодих дерев необхідно вкутувати різними дихаючими матеріалами.
Утеплювати взимку необхідно не тільки дерева, а й кущі. Невеликі кущі та молоді саджанці плодових дерев можна вкрити повітропроникним матеріалом повністю або обв'язати хвойним сосновим гіллям.
При гарному догляді за деревами морозобоїни з часом заростають, залишаючи невеликі рубці. Якщо в сильні морози підмерзають кора та деревина, то дерево може відновитися. Якщо ж ушкоджується камбій, дерево, залежно від ступеня ушкодження, може загинути. Якщо взимку сніг випадає, а ґрунт ще не замерз, у молодих дерев може відбуватися кільцеве випрівання кори біля кореневої шийки. Це відбувається також під час неправильного підгортання дерев у теплу вологу осінь, занадто високого мульчування стовбурів у притул до штамба.
Плодовим деревам і кущам в зимовий час шкоду нанести можуть не тільки сильні морози, а й гризуни - миші і зайці, які в пошуках їжі пробираються ближче до житла людини. Шкода, завдана цими тваринами, часто призводить до загибелі, особливо це стосується молодих рослин. Зайці об'їдають великі і повністю перегризають тоненькі гілки, миші можуть обгризти ділянки кори кільцем навколо всієї гілки. Такі кругові поразки особливо небезпечні, бо вони призводять до порушення сокоруху, дерево не отримує необхідних поживних речовин і гине дуже швидко. Сьогодні існує два основних способи захисту саду від гризунів - механічний і хімічний.
Захист саду від гризунів – мишей та зайців, можна забезпечити найпростішим способом механічним – обмоткою штамба дерева мішковиною, толем, руберойдом, спеціальними пластиковими решітками, садовими дротяними сітками з дрібною клітинкою для кращого захисту від мишей. Нижню частину сітки заглиблюють у землю довкола штамба на глибину 4-5 см. Перевага сітки перед іншими матеріалами в тому, що таку огорожу не замітає снігом.
Не варто для цієї мети використовувати поліетиленову плівку, адже під нею може утворюватися конденсат і дерево просто замерзне.
Досить ефективним методом захисту саду від мишей є ущільнення снігового покриву навколо дерев і по периметру ділянки. Миші взимку пересуваються під шаром пухкого снігу, а якщо його втоптати, у них виникають значні труднощі.
Зайці не люблять ароматів полину, досить просто розкласти його на пристовбурні частини і чагарники. До не улюблених запахів зайців також відносяться і кров, свиняче сало, потрібно тільки провести їм по стовбурах дерев і великих гілках. На присадибних ділянках для відлякування зайців рухом чорних предметів достатньо зробити: невеликі кружальця з картону, які фарбують у чорний колір і прикріплюють нитками до гілок (два-три на дерево).
Ефективним засобом боротьби з гризунами є застосування отруєних принад. У спеціалізованих магазинах можна придбати готові препарати для боротьби з мишами такі як: Принада для знищення мишоподібних гризунів Багіра, парафінована, зернова тістоподібна речовина (бродіфакум, 0,005%) проти мишоподібних гризунів на присадибних ділянках з розрахунку 15-25 г, або 1-2 брикети; БРОМАКЕМ, ПР, (бромадіолон, 0,05 г/кг (0,005%)) родентицид на миші - 2-4 брикетів або 20-30 гр. на купці в радіусі 5 м2;. КАПКАН-принада №1 проти гризунів, ПР (зернова принада, ЗП принада брикет, ПБ; принада у формі пластинки, ПЛ), родентицид - 15 г зернової принади або 2-3 принади у формі пластинки або 1-2 принади брикет на нору з послідуючим її засипанням; Шторм, ПБ (флокумафен, 0,005 %), родентицид - розкладання принад 1 таблетка в нору, за необхідності повторне застосування проводиться за 5-7 діб або іншим дозволеним препаратом згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», до досягнення бажаного ефекту.
Якщо все - таки трапилася неприємність, і дерева постраждали від морозу або набігу гризунів, потрібно вміти надати їм необхідну допомогу.
Підмерзле дерево не обрізають і уважно спостерігають за його ростом. Процедура обрізання проводиться за відсутності у рослині сокоруху.
Лікувати морозобоїни потрібно навесні. Рану звільняють від мертвої кори, протирають її поверхню 5%-ним розчином мідного купоросу й ретельно замазують садовим варом або його аналогами. Якщо тріщина дуже велика й глибока, то стовбур туго стягують дротом під який, на місце рани, підкладають невеликі дерев'яні дощечки. Цей процес повторюють щовесни до повного загоєння рани.
Дотримання рекомендацій дозволить забезпечити хорошу перезимівлю саду і стане запорукою доброго урожаю.
Державний фітосанітарний інспектор
Головного управління
Держпродспоживслужби в Полтавській області Лариса БІЛОКІЗ