A A A K K K
для людей із порушенням зору
Великобагачанська громада
Полтавська область, Миргородський район

Загроза знищення посівів озимих і багаторічних трав мишоподібними гризунами

Дата: 29.11.2023 08:41
Кількість переглядів: 94

Надзвичайну загрозу посівам озимих культур і багаторічних трав в осінньо - зимовий період можуть створити мишоподібні гризуни. Якщо їх не знищити, то за сприятливих умов зимою вони можуть швидко розмножуватись і завдавати великої шкоди посівам.

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів повідомляє, що за результатом проведеного фітосанітарного моніторингу у деяких областях України виявлено небезпечне поширення осередків  мишоподібних гризунів, переважно в місцях резервацій.

В Україні налічується 38 видів гризунів. В Полтавській області найпоширенішими та найнебезпечнішими є миші — хатня (повсюдно), лісова (у лісах та лісосмугах), польова. Це дрібні гризуни, довжина тіла яких не перевищує 13 см, із довгим, не менш як 2/3 довжини тіла, хвостом і розвиненими вушними раковинами. Харчуються переважно насінням рослин. Значною мірою пошкоджують посіви зернових культур, соняшнику та багаторічних трав.

З полівок найбільш поширені й численні сіра (звичайна) та гуртова. Це дрібні гризуни, довжина їхнього тіла — 7–12 см, хвіст коротший за половину довжини тіла, вушна раковина коротка, майже непомітна в хутровому покриві голови. Полівки пошкоджують посіви зернових, багаторічних трав та інших культур, значної шкоди завдають сінокосам та пасовищам. Селяться у посівах, на вигонах, перелогових землях, городах, у молодих посадках та садах. Узимку під снігом харчуються сходами озимих зернових. Одна доросла полівка за добу з'їдає 30-40г зеленої маси. Гуртова полівка за добу з'їдає – в півтора рази більше за свою вагу.

Слід мати на увазі, що мишоподібні володіють надзвичайно високим потенціалом розмноження – протягом 6 місяців за присутності на 1 га 3 жилих колоній з однією батьківською парою полівки сірої в кожній, можна отримати близько 600 особин потомства, здатних знизити врожайність озимих зернових та ріпаку на 30–70%.

Для захисту озимих культур необхідно не тільки систематично обстежувати поля, а й визначати видовий склад мишоподібних гризунів. Визначити його можна за характером пошкодження рослин і розселенням їх у посівах. Ділянки «стриженої» рослинності в полі, де діаметр нір не перевищує 5 см, і у нори затягнуті зелені стебла, є екскременти розміром із рисове зерно, вказують на те, що в угрупованні гризунів переважають сірі полівки. На присутність мишей вказують жилі нори невеликого діаметра, в місцях скупчення гризунів є залишки зерна і насіння, а зелені, соковиті рослини в нори не затягнуті.

У будь-якому випадку боротьбу з гризунами треба здійснювати, як у період масового розмноження, та і в період низької чисельності. З утворенням сталого снігового покриву сезон активності прийде у березні і триватиме до травня. В зв’язку з цим, необхідно ретельно обстежити посіви озимини, багаторічних трав, сади та інші угіддя, неорні землі і за наявності 3-5 жилих колоній на гектарі провести боротьбу з гризунами.

Профілактичні заходи: дотримання сівозміни, боротьба з бур’янами в місцях поселення цих шкідників, вчасне збирання врожаю без помітних втрат, своєчасна та якісна оранка, якщо це заплановано у технології грунтообробітків господарства, допоможуть не довести ситуацію з польовими гризунами до критичного рівня, коли їх кількість значно перевищує норму.

Родентициди на основі діючих речовин бродіфакум, бромадіолон, флокумафен застосовують, враховуючи видовий склад гризунів на кожному полі, а також пору року.

Так, найкращою принадою для мишей, що харчуються насінням рослин, є зерно пшениці; для полівок узимку — лише зерно, проте влітку, у спекотну погоду більш ефективними є соковиті рослинні принади. Однак в окремих випадках (особливо взимку на озимій пшениці з густим і високим травостоєм) ефективність зернової принади у боротьбі проти полівок в окремих випадках може бути дуже низькою, тому що молоді полівки, які народилися взимку, зерном не харчуються і уникають зернової принади. Проти польової миші зернові отруєні принади неефективні, адже польова миша (і лише вона),поїдаючи зерно (зокрема пшеницю), завжди вилущує його, відкидаючи оболонку, що містить у собі найбільше отрути.

Ні в якому разі не слід припиняти боротьбу з гризунами й тоді, коли на полях випаде сніг. Якщо сніговий покрив неглибокий, помітні підснігові ходи й нірки, тож треба розкладати в них принади.

На оброблених площах ставлять таблички з написом «Обережно! Отрута», які необхідно залишати на оброблених полях на термін не менше 15 діб з дати проведення дератизаційних заходів.

Обробки від мишоподібних гризунів повторюють по мірі необхідності через 5-7 днів.

Наголошуємо також на екологічній та економічній доцільності застосування біологічного методу боротьби з гризунами.

Заходи захисту слід здійснювати, суворо дотримуючись техніки безпеки, мати посвідчення про право роботи з пестицидами та застосовувати препарати згідно Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, вимог санітарної безпеки, охорони праці та навколишнього середовища.

Систематичне обстеження, вчасний захист полів від мишоподібних гризунів, дадуть змогу запобігти ускладненню фітосанітарного стану і забезпечать збереження посівів та урожай озимих і багаторічних трав.

Не дайте гризунам знищити врожай!

 

 

Державний фітосанітарний інспектор

Головного управління

Держпродспоживслужби в Полтавській області                      Лариса БІЛОКІЗ


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь