Великобагачанська громада
Полтавська область, Миргородський район

Загроза знищення посівів озимих і багаторічних трав мишоподібними гризунами

Дата: 29.11.2023 08:41
Кількість переглядів: 164

Фото без опису

Надзвичайну загрозу посівам озимих культур і багаторічних трав в осінньо - зимовий період можуть створити мишоподібні гризуни. Якщо їх не знищити, то за сприятливих умов зимою вони можуть швидко розмножуватись і завдавати великої шкоди посівам.

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів повідомляє, що за результатом проведеного фітосанітарного моніторингу у деяких областях України виявлено небезпечне поширення осередків  мишоподібних гризунів, переважно в місцях резервацій.

В Україні налічується 38 видів гризунів. В Полтавській області найпоширенішими та найнебезпечнішими є миші — хатня (повсюдно), лісова (у лісах та лісосмугах), польова. Це дрібні гризуни, довжина тіла яких не перевищує 13 см, із довгим, не менш як 2/3 довжини тіла, хвостом і розвиненими вушними раковинами. Харчуються переважно насінням рослин. Значною мірою пошкоджують посіви зернових культур, соняшнику та багаторічних трав.

З полівок найбільш поширені й численні сіра (звичайна) та гуртова. Це дрібні гризуни, довжина їхнього тіла — 7–12 см, хвіст коротший за половину довжини тіла, вушна раковина коротка, майже непомітна в хутровому покриві голови. Полівки пошкоджують посіви зернових, багаторічних трав та інших культур, значної шкоди завдають сінокосам та пасовищам. Селяться у посівах, на вигонах, перелогових землях, городах, у молодих посадках та садах. Узимку під снігом харчуються сходами озимих зернових. Одна доросла полівка за добу з'їдає 30-40г зеленої маси. Гуртова полівка за добу з'їдає – в півтора рази більше за свою вагу.

Слід мати на увазі, що мишоподібні володіють надзвичайно високим потенціалом розмноження – протягом 6 місяців за присутності на 1 га 3 жилих колоній з однією батьківською парою полівки сірої в кожній, можна отримати близько 600 особин потомства, здатних знизити врожайність озимих зернових та ріпаку на 30–70%.

Для захисту озимих культур необхідно не тільки систематично обстежувати поля, а й визначати видовий склад мишоподібних гризунів. Визначити його можна за характером пошкодження рослин і розселенням їх у посівах. Ділянки «стриженої» рослинності в полі, де діаметр нір не перевищує 5 см, і у нори затягнуті зелені стебла, є екскременти розміром із рисове зерно, вказують на те, що в угрупованні гризунів переважають сірі полівки. На присутність мишей вказують жилі нори невеликого діаметра, в місцях скупчення гризунів є залишки зерна і насіння, а зелені, соковиті рослини в нори не затягнуті.

У будь-якому випадку боротьбу з гризунами треба здійснювати, як у період масового розмноження, та і в період низької чисельності. З утворенням сталого снігового покриву сезон активності прийде у березні і триватиме до травня. В зв’язку з цим, необхідно ретельно обстежити посіви озимини, багаторічних трав, сади та інші угіддя, неорні землі і за наявності 3-5 жилих колоній на гектарі провести боротьбу з гризунами.

Профілактичні заходи: дотримання сівозміни, боротьба з бур’янами в місцях поселення цих шкідників, вчасне збирання врожаю без помітних втрат, своєчасна та якісна оранка, якщо це заплановано у технології грунтообробітків господарства, допоможуть не довести ситуацію з польовими гризунами до критичного рівня, коли їх кількість значно перевищує норму.

Родентициди на основі діючих речовин бродіфакум, бромадіолон, флокумафен застосовують, враховуючи видовий склад гризунів на кожному полі, а також пору року.

Так, найкращою принадою для мишей, що харчуються насінням рослин, є зерно пшениці; для полівок узимку — лише зерно, проте влітку, у спекотну погоду більш ефективними є соковиті рослинні принади. Однак в окремих випадках (особливо взимку на озимій пшениці з густим і високим травостоєм) ефективність зернової принади у боротьбі проти полівок в окремих випадках може бути дуже низькою, тому що молоді полівки, які народилися взимку, зерном не харчуються і уникають зернової принади. Проти польової миші зернові отруєні принади неефективні, адже польова миша (і лише вона),поїдаючи зерно (зокрема пшеницю), завжди вилущує його, відкидаючи оболонку, що містить у собі найбільше отрути.

Ні в якому разі не слід припиняти боротьбу з гризунами й тоді, коли на полях випаде сніг. Якщо сніговий покрив неглибокий, помітні підснігові ходи й нірки, тож треба розкладати в них принади.

На оброблених площах ставлять таблички з написом «Обережно! Отрута», які необхідно залишати на оброблених полях на термін не менше 15 діб з дати проведення дератизаційних заходів.

Обробки від мишоподібних гризунів повторюють по мірі необхідності через 5-7 днів.

Наголошуємо також на екологічній та економічній доцільності застосування біологічного методу боротьби з гризунами.

Заходи захисту слід здійснювати, суворо дотримуючись техніки безпеки, мати посвідчення про право роботи з пестицидами та застосовувати препарати згідно Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, вимог санітарної безпеки, охорони праці та навколишнього середовища.

Систематичне обстеження, вчасний захист полів від мишоподібних гризунів, дадуть змогу запобігти ускладненню фітосанітарного стану і забезпечать збереження посівів та урожай озимих і багаторічних трав.

Не дайте гризунам знищити врожай!

 

 

Державний фітосанітарний інспектор

Головного управління

Держпродспоживслужби в Полтавській області                      Лариса БІЛОКІЗ


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій

Зареєструватись можна буде лише після того, як громада підключить на сайт систему електронної ідентифікації. Наразі очікуємо підключення до ID.gov.ua. Вибачте за тимчасові незручності

Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь