Здоров’я рослин – запорука здоров’я людей
Організація Об’єднаних Націй оголосила 12 травня міжнародним днем здоров’я рослин. Це має на меті підвищити глобальну обізнаність про те, як захист здоров’я рослин може допомогти ліквідувати голод, зменшити бідність, захистити біорізноманіття та стимулювати економічний розвиток.
Мета цього заходу – донести до якомога більшого кола людей у всьому світі розуміння важливості дослідження рослин для розвитку сільського господарства, садівництва, лісництва, сталого виробництва високоякісних продуктів харчування та нехарчової продукції рослинного походження, ролі рослин у збереженні навколишнього середовища. Забезпечення здоров’я рослин має важливе значення для життя на землі, і кожен з нас має відігравати в цьому певну роль.
«Рослини – це живі організми, джерело поживних речовин та кисню на землі. Від рослин залежить наше життя, і наше здоров’я, і здоров’я нашої планети. Рослини становлять 80% їжі, яку ми їмо, і виробляють 98% кисню, яким ми дихаємо.»
Шкідники та хвороби рослин спричиняють втрату до 40% світових продовольчих культур. Вони лишають мільйони людей їжі та завдають збитки сільському господарству. Захист рослин від шкідників та хвороб з економічного погляду набагато ефективніший, ніж усунення наслідків повномасштабних надзвичайних ситуацій, пов'язаних зі здоров'ям рослин. Нерідко шкідники та хвороби рослин після того, як вони адаптувалися, викоренити неможливо, а на боротьбу з ними йде багато часу та засобів.
Захист рослин – комплекс заходів, спрямованих на зменшення втрат урожаю та запобігання погіршенню стану сільськогосподарських культур і лісових насаджень, продукції рослинного походження, спричиненого шкідниками, хворобами та бур’янами.
Інтегрований захист рослин - управління динамікою популяцій шкідливих і корисних організмів на основі фітосанітарних прогнозів і цілеспрямованого застосування існуючих методів захисту рослин з урахуванням охорони навколишнього середовища.
Захисні заходи проти шкідників сільськогосподарських культур в умовах інтенсифікації землеробства спрямовані не на їх знищення, а на регулювання щільності в агроценозах і утримання їх на господарсько- невідчутному рівні (не перевищує економічних порогів шкідливості). Цього можна досягти правильним застосуванням агротехнічних заходів вирощування культури, контролем за щільністю шкідників та їх природних ворогів, застосуванням біологічних та хімічних засобів захисту рослин. При цьому хімічні засоби використовують лише тоді, коли щільність шкідника і його шкідливість можуть призвести до значних втрат урожаю. Необхідно також урахувати те, що внаслідок проведення захисних заходів можна отримати і негативні наслідки. Так, наприклад, при застосуванні хімічних заходів може збільшитися стійкість шкідників до пестицидів (резистентність), можуть загинути корисні організми (хижаки, паразити, ентомофаги), вирощена сільськогосподарська продукція із залишками пестицидів, забруднення ґрунтів, атмосфери і підземних вод та ін.
Зміна клімату та діяльність людини також впливають на здоров'я рослин, змінюючи екосистеми та зменшуючи біорізноманіття, створюючи нові ніші для розвитку шкідників. Міжнародні подорожі та торгівля спричиняють появу шкідників і хвороб у місцях, де їх раніше не було (карантинні організми), тим самим завдаючи великі збитки місцевим рослинам та оточуючому середовищу.
Людина має щоденно стояти на сторожі здоров’я рослин її дії повинні бути спрямовані на зниження ризику появи шкідливих організмів, усунення негативних наслідків від використання пестицидів, із застосуванням нових сучасних біотехнологічних підходів, наприклад, генної інженерії або використання біопрепаратів, ентомофагів тощо.
Державний фітосанітарний інспектор
ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області Віктор Щербак
