Зберігання зерна у полімерних рукавах: особливості технології
Сьогодні Україна потребує додаткових елеваторних потужностей, щоб зберігати новий врожай. Враховуючи проблеми з вивозом зерна, що знаходиться зараз на елеваторах, та надходження зернових нового врожаю слід звернути увагу на альтернативне збереження збіжжя в полімерних рукавах.
Технологія зберігання зернових культур у полімерних рукавах заснована на відсутності кисню у міжзернових просторах зерна завдяки ізоляції від атмосферного повітря або у спеціальному середовищі, що не містить кисню.
Зерно основних культур і домішки інших рослин переходять на анаеробне дихання і поступово знижують свою життєдіяльність. Майже повністю припиняється життєдіяльність мікроорганізмів, а шкідники гинуть.
При використанні цієї технології не потрібно великих витрат на будівництво та утримання сховищ. Також ця технологія вигідна ще й із точки зору можливості оптимального розміщення зернових за культурами і класами. Технологія зберігання зерна в рукавах виключає вантажні перевезення від поля до елеватору або складу. Сьогодні ця технологія в багатьох країнах світу щороку застосовується для зберігання кукурудзи, пшениці, сої та соняшнику.
Але треба не забувати, що навіть вивірена часом технологія не спрацює, якщо не дотримуватися встановлених правил щодо порядку і умов розміщення та зберігання зерна в полімерних рукавах.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04.02.2011 № 10, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 9 лютого 2011р. за N 176/18914 затверджено ІНСТРУКЦІЮ щодо технології зберігання зерна у зерносховищах із застосуванням полімерних зернових рукавів (далі - Інструкція). Ознайомитися з її змістом можна за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0176-11#top.
Розглянемо основні вимоги цієї Інструкції, яких повинні дотримуватися суб’єкти зберігання зерна при розміщенні та зберіганні зерна у зерносховищах із застосуванням полімерних зернових рукавів (далі - ПЗР).
I. Вимоги до об'єктів зерносховища
Суб'єкти зберігання зерна на зерносховищі із застосуванням ПЗР (далі - зерносховище) забезпечують розміщення таких об'єктів:
- технологічну дільницю для приймання зерна, його доробки до необхідних норм якості для завантаження у ПЗР та відвантаження зерна;
- майданчик для розміщення ПЗР (далі - майданчик).
Зупинимося на основних вимогах до облаштування майданчика.
Майданчик повинен бути розміщений на підвищеній місцевості для запобігання затопленню ґрунтовими та атмосферними водами, а також мати тверде покриття без гострих предметів, бур'янів, залишків кореневищ та стебел рослин, приямків, борозен, горбиків. Розпушування ґрунту не дозволяється.
За довжиною майданчик бажано розташовувати в напрямку північ - південь і з ухилом 3-5 градусів для стоку дощових і талих вод. По периферії майданчик повинен мати огорожу. Не повинно бути розсипаного зерна та сміття на прилеглій до ПЗР території. Майданчик повинен знаходитись під охороною. Проїзди повинні бути вільними для руху, вирівняні, без вибоїн, колій.
Територія майданчика має утримуватись у чистоті та належному стані. На майданчику забороняється зберігання розсипів зерна, відходів, частин ПЗР.
II. Розміщення партій зерна в зерносховищі
Для розміщення партій зерна в зерносховищі складається план його розміщення.
Розрахункову кількість ПЗР за культурами і класами зерна, певними ознаками та напрямами використання розміщують на території майданчика з урахуванням:
- формування крупних партій зерна для тривалого зберігання і відвантаження на вимогу власника зерна. Можливе персоніфіковане зберігання;
- формування партій зерна з коротким строком зберігання, малих партій зерна, неоднорідних та за особливо урахованими ознаками партій.
Кожному ПЗР присвоюють індивідуальний номер, під яким його реєструють у лабораторному журналі і в журналі кількісно-якісного обліку зерна матеріально відповідальної особи.
Номер наносять на ПЗР незмивною фарбою з торцевого боку та навішують табличку із зазначенням дати завантаження ПЗР, номера ПЗР, культури, маси та показників якості. Якщо табличку неможливо прикріпити до ПЗР, вона розміщується біля ПЗР.
На кожний ПЗР виписується штабельний ярлик на зерно за встановленою формою.
Перед розміщенням зерна у ПЗР у встановленому законодавством порядку проводиться визначення якості зерна.
III. Приймання зерна та зберігання зерна
Перед завантаженням зерна в ПЗР з метою підвищення стійкості зерна проводиться його доробка. Доцільно проводити вентилювання зерна для його охолодження на 6-8 градусів нижче температури навколишнього середовища, видалення пилу і легких домішок та поліпшення сипкості зернової маси.
Застосування ПЗР дозволяє використовувати такі комбіновані режими зберігання зернових мас у герметичних умовах:
- у сухому стані;
- в охолодженому стані;
- у сухому й охолодженому стані.
Перший і третій режими застосовують для довгострокового зберігання продовольчого зерна.
Другий режим використовують для короткострокового, залежно від вологості і температури, зберігання продовольчого зерна та для тривалого зберігання кормового зерна, особливо кукурудзи.
Під час зберігання зерна в ПЗР операції із зерном не проводять.
Необхідно кожного дня проводити перевірку цілісності ПЗР.
Протягом усього періоду зберігання зерна у ПЗР проводиться систематичний контроль за показниками якості і станом кожної партії.
IV. Строки зберігання зерна в герметичних умовах
Нижче наводимо орієнтовні строки зберігання зерна пшениці, ячменю, тритикале без зниження його якості при зберіганні в герметичних умовах.
ОРІЄНТОВНІ СТРОКИ ЗБЕРІГАННЯ
зерна пшениці, ячменю, тритикале без зниження його якості при зберіганні в герметичних умовах, діб
* Строк зберігання необмежений.
У разі дотримання основних вимог Інструкції ви дійсно отримаєте економічно вигідний спосіб зберігання зерна з мінімальними втратами і капіталовкладеннями.
Звертаємо увагу, що ці рекомендації не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер.
провідний інспектор відділу контролю у сфері насінництва
та розсадництва Управління фітосанітарної безпеки
ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області
Нечитайло А. І.
