До уваги суб’єктів господарювання у сфері зберігання зерна
До уваги суб’єктів господарювання у сфері зберігання зерна
Для сталого забезпечення продовольчої безпеки країни на сьогодні надважливим є захист зернових запасів від шкідливих організмів. Особливу увагу слід приділити ретельній підготовці складських приміщень до засипання зерна нового врожаю Найбільш найнебезпечні шкідники зернових запасів на території Полтавської області є: зернова міль, комірний і рисовий довгоносики, великий і малий хрущаки, гороховий і квасолевий зерноїди, рудий коротковусий та суринамський борошноїди, млинова і південна комірна вогнівки, борошняний кліщ. Є декілька профілактичних і винищувальних заходів у всіх стадіях заготівлі, транспортування та тривалого зберігання зерна.
Заходи попередження пошкодження зерна
1.Профілактичні заходи, спрямовані на недопущення комах у складські приміщення, створення умов (контрольована температура та вологість), які погіршують їх розвиток, стримують розмноження, включають:
– використання зерносховищ, які відповідають технічним і санітарним вимогам для забезпечення надійного збереження в них зерна і зернопродукгів. Розташовувати їх слід на сухому, недосяжному для ґрунтових вод місці. Зерносховища повинні мати добру герметичність для виконання в них фумігаційних та інших заходів, бути обладнані пристроями, які унеможливлюють проникнення в них птахів і гризунів. В сховищах повинно бути якомога менше дерев’яних предметів, тріщин і щілин в стінах, опорних стовпах, підлозі, які є місцем схову і резервації комах та кліщів;
– підготовку приміщень до приймання зерна. Для цього слід повністю звільнити їх від продукції, що зберігалася. З метою ліквідації осередків шкідників і запобігання проникненню їх у незаселену продукцію слід ретельно очистити підлогу, стіни, опорні стовпи, балки, кути, пази, щілини, підпілля, зерноочисні машини, транспортні засоби, тару, інвентар від сміття, пилу. Один раз на рік, перед закладкою зерна нового урожаю (після ретельної механічної очистки) необхідно виконати превентивний обробіток незавантажених складських приміщень та ємностей методами фумігації та вологої дезінсекції, прискладських територій — вологим і аерозольним методами;
– роздільне розміщення зерна на зберігання за категоріями натурної маси, засміченості, вологості, зараженості шкідниками. Не слід зберігати в одному складі зерно однієї культури кілька років підряд, а запровадити чергування культур. Зерно нового врожаю необхідно зберігати окремо від зерна минулих років, насіннєве — окремо від продовольчого й фуражного;
– своєчасне збирання врожаю за оптимальної вологості, запобігання травмування і биття, очищення від насіння бур’янів та інших домішок, сортування і просушування зерна до вологості 13%, а за підготовки до тривалого зберігання на 1-1,5% нижче, що може значною мірою стримувати розвиток, розселення та шкідливість організмів у складських приміщеннях;
– систематичний нагляд за станом зерна, що зберігається. Контролюють температуру насипу зерна, вологість, зараженість шкідниками, розвиток пліснявіння. Це дозволяє своєчасно виявити вогнища самозігрівання та шкідників і вжити відповідних заходів щодо їх знешкодження. На життєдіяльність комірних шкідників істотно впливає температура. Тривала низька (+5 – +16°С) температура затримує їх розвиток і розмноження, через що вони поступово гинуть.
Охолодження зерна проводять пасивним (відчинення дверей, вікон) або активним (вентилювання, пересипання зерна транспортерами) способами. Зниження температури зерна до -5…-10°С може забезпечити повне знищення шкідників.
2.Винищувальні заходи. За виявлення в зерні або зернопродуктах навіть невеликої кількості шкідників треба негайно вдаватись до спеціальних винищувальних заходів. Провідну роль відіграє хімічний метод, який складається з вологої і аерозольної дезінсекції, фумігації, використання отруєних принад.
– Вологим способом проводять обробку незавантажених складів використовуючи емульсії препаратів: актеллік 500ЕС, к.е. (0,5 мл/кв.м); актуал КЕ. (0,5мл/кв.м); карате О50ЕС, к.е. (0,4 мл/кв.м);. Норма витрати робочої рідини 200 мл/кв.м. За дезінсекції прискладської території витрату робочої рідини збільшують удвічі.
– Для фумігації незавантажених зерносховищ рекомендовані: фостоксин і магтоксин (по 1-3 таблетки або 5-15 пеллет на 1 куб. м приміщення); алфос, ТБ (1-2 таблетки або 3-6 г/кв.м);.
Тривалість фумігації за температури: 5-10°С – 10 діб, 11- 15°С – 7 діб, 16-20°С – 6 діб, 21-25°С – 5діб, понад 26°С — 4 доби. Допуск людей та завантаження складських приміщень — після повного провітрювання (2-5 діб).
– Якщо проведення фумігаційних робіт неможливе (недостатня герметичність складу, відстань від житлових приміщень менша 50 м), застосовують аерозольний спосіб дезінсекції актелліком (0,04 мл/куб.м) з витратою робочої рідини 20 мл/кв.м, експозиція 24 години. Завантаження складів після провітрювання протягом доби після закінчення експозиції.
Роботи можуть виконувати тільки спеціально підготовлені люди, суворо дотримуючись правил безпеки, які обумовлено відповідними інструкціями.
провідний інспектор відділу контролю у сфері насінництва
та розсадництва Управління фітосанітарної безпеки
ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області
Нечитайло А. І.
