Віктор Лисак: «На Полтавщині вакциновано близько 40 відсотків населення. Наша задача – сягнути показників 60-70 відсотків»
Віктор Лисак: «На Полтавщині вакциновано близько 40 відсотків населення. Наша задача – сягнути показників 60-70 відсотків»
Останні тижні Полтавщина балансує на межі переходу до «червоної» карантинної зони. За рахунок чого тримаємося? Які резерви маємо в разі настання вкрай критичної ситуації? Розмова на цю тему із директором департаменту охорони здоров’я Полтавської обласної державної адміністрації Віктором Лисаком.
За рахунок яких резервів вдалося досі уникнути «червоної» зони?
Ризику переступити в «червону» карантинну зону, коли припиняється лікування планових пацієнтів, коли закриваються заклади громадського харчування, обмежуються пасажирські перевезення, взагалі б не виникло, якби всі своєчасно почали виконувати вимоги та обмеження «жовтої» чи «помаранчевої» зон.
Після того, як обласна комісія з техногенної та екологічної безпеки нарешті вирішила суттєво посилити карантинні обмеження, ми одразу відчули результати. Вдалося знизити зайнятість ліжок у ковідних стаціонарах до 57,4 відсотка. А мали нещодавно і 62, й навіть 64 відсотки, балансували на межі.
Тепер на щотижневій апаратній нараді облдержадміністрації про ковід-ситуацію доповідаю не лише я, як керівник Департаменту охорони здоров’я, а й керівництво Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами, Держспоживслужби.
До переліку закладів, де надається лікування коронавірусу, додали Диканську, Зіньківську, Решетилівську лікарні (всього – 26 закладів, 2368 ліжок), у резерві – Великобагачанська.
Знижується кількість викликів екстреної медичної допомоги до пацієнтів із пневмоніями: із майже 300 за добу до близько 200.
Попереднього тижня в області виявляли по 1100-1050 підтверджених випадків коронавірусної інфекції – проти півтори тисячі й більше донедавна. Але показник захворюваності досі перевищує тисячу випадків на 100 тисяч населення.
Ситуація з постачанням кисню також контрольована. Цим завдячуємо місцевому заводу медичного скла і його керівнику, депутатові обласної ради, голові комісії з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення Олександру Кудацькому. Тепер вимагаємо від лікувальних закладів більш раціонального використання кисню.
820 кисневих концентраторів, закуплених для первинної ланки, люди використовують вдома. У самій Полтаві це близько сотні апаратів. До забезпечення концентраторами долучилася низка громадських організацій.
Забезпеченість кадрами відділень для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 відповідає вимогам НСЗУ. Виникали питання щодо реаніматологів для тих закладів, що перебували у резерві. Але вони вирішуються в робочому порядку.
Чи виплачуються медичним працівникам обіцяні 300 відсотків?
На жаль, ні. Національна служба здоров’я України оплачує надані послуги за актом виконаних робіт. Лікарні, що були задіяні у першій хвилі, вже відпрацювали механізм співпраці з НСЗУ. Ті, що додалися пізніше, над цим працюють. Загалом же можу сказати, що фахівцям, які безпосередньо задіяні з ковід-пацієнтами, за вересень виплачено понад 250 відсотків, за жовтень – близько 270. Але наголошую – тим, хто задіяний безпосередньо.
Якщо ж брати середній показник, то, на прикладі Обласної інфекційної лікарні, він становить 150% від заробітної плати. Обласний бюджет фінансує в повному обсязі оплату комунальних послуг та енергоносіїв. Додаткові кошти виділялися також на придбання медикаментів, обладнання, капітальний ремонт. Загалом обласна інфекційна лікарня цьогоріч отримала з обласного бюджету більше 13 мільйонів гривень. Але, наголошую, заробітна плата фінансується лише Національною службою здоров’я за пакетом послуг – згідно з договором із НСЗУ. Із жодних інших джерел на це кошти не виділялися.
Чи вистачить діагностичних потужностей у разі подальшого загострення COVID-ситуації?
Обстежень виконуємо стільки, скільки потребує ситуація. Лабораторій багато, люди обирають зручні для себе варіанти.
У комунальних закладах, за направленням лікаря, обстеження – і ПЛР, і експрес-тести – для мешканців області безкоштовні. Такі лабораторії є на базі обласного Центру СНІДу, Центру контролю і профілактики хвороб, Обласного протитуберкульозного диспансеру, Кременчуцького перинатального центру. Загальна потужність комунальних лабораторій перевищує 3 тисячі обстежень за добу.
Усі приватні лабораторії області, що проводять обстеження на коронавірусну хворобу, теж мають угоди з НСЗУ, їхні результати також вносяться в базу і, відповідно, до загальної статистики.
Зовсім нещодавно результату аналізу доводилося чекати кілька днів. Тепер змінилися підходи щодо встановлення діагнозу. Швидкісні тести на антиген підтверджують його на 99,9 відсотка.
Скільки коштує лікування COVID-пацієнта в області?
Вартість різко зросла з кількох причин. На жаль, мутований вірус частіше призводить до тяжкого перебігу та ускладнень у вигляді тотального та субтотального ураження легень із розвитком тяжкої дихальної недостатності. Частіше трапляються тромбози. Значно вища контагіозність: один хворий заражає 10-15 оточуючих і вже через 3 доби кожен із них починає інфікувати інших. Зросла смертність: у вересні померло 50 мешканців області, у жовтні – 372, за першу декаду листопада – 345.
Навіть клінічні прояви змінилися. Рідше зустрічаються втрата нюху та смаку, а до підвищення температури, головного болю, нежитю, болю в горлі додалися кишкові розлади, що потребує диференціальної діагностики з гострими респіраторними захворюваннями та кишковими інфекціями.
Відповідно змінилися й підходи до лікування. По-перше, потрібно значно більше кисню. Його витрачається подекуди до 20 тонн на добу, вартість однієї тонни – 9 тисяч гривень. Крім того, в область надійшли нові препарати біовен і ремдесивір.
Знову ж на прикладі обласної інфекційної лікарні лікування одного хворого з тяжким перебігом COVID-19 коштує в середньому 44,5 тисячі гривень. Перебіг середньої тяжкості – це близько 15 тисяч.
Ковід-пакетом не передбачені витрати на лікування супутніх неврологічних, серцево-судинних, онкологічних та інших патологій. А вони бувають різного ступеня тяжкості, тому до лікування залучються додаткові препарати, не передбачені протоколом. В середньому їх вартість у обласній інфекційній лікарні становить близько 3 тисяч гривень. Ці витрати лягають на пацієнтів. На жаль.
Наскільки актуальним за нинішніх обставин залишається епідрозслідування? На кого воно покладається і наскільки результативне?
Нормативною базою визначено, що епідрозслідування проводить сімейний лікар. Але ж ми розуміємо, наскільки це сьогодні складно. Є у нас епідеміологи, є відповідні служби. Служба по контролю захворюваності. Але зараз це переважно проводиться дистанційно, без виходу до вогнища захворювання. Ми ставимо завдання, щоб програма «Дія» була застосована до всіх, хто хворіє, перебуває на самоізоляції. Встановлюємо її не ми. З огляду на ситуацію проводяться селекторні наради, у тім числі й із правоохоронними структурами і заходи будуть вжиті, думаю, дуже серйозні.
ВООЗ уже говорить про те, що рушійною силою пандемії можуть стати школярі. Чи є офіційна статистика на рівні області, яка б це підтверджувала чи спростовувала?
Сьогодні (станом на 23 листопада) на ковід хворіють в області 1130 дітей, з них віком від 7 до 17 років – 845. На мою думку, ріст не настільки значний, щоб вважати школярів рушійною силою, принаймні на Полтавщині. Проте вже маємо випадки ковіду у дітей до року. Однією дозою вакцини Пфайзер щеплено 582 дітей віком від 12 до 15 років, обома дозами – 184. Серед підлітків 16-18 років двома дозами вакциновано майже тисячу, однією – більше 1800 дітей.
Інша важлива тема – вакцинація вагітних і величезна кількість міфів навколо неї. Ця хвиля COVID значно агресивніша щодо перебігу та ускладнень вагітності. В першому триместрі, до 12 тижнів, спостерігаємо велику кількість завмерлих вагітностей після перенесеного COVID, у другому (22-30 тижнів) – патологій плоду у вигляді вроджених вад та затримки розвитку плоду, у третьому (після 30 тижнів) – важкий перебіг COVID-пневмоній у вагітних.
Зараз із легким перебігом хвороби амбулаторно під наглядом сімейних лікарів та акушерів-гінекологів лікуються близько півсотні вагітних.
У трьох стаціонарних відділеннях області – в Полтаві, Кременчуці та Гадячі – лікуються півтора десятка вагітних, роділь, породіль із діагнозом COVID-пневмонія. Всього із початку року перехворіли на COVID із важким перебігом та лікувалися стаціонарно близько сотні таких пацієнток, потребували кисневої підтримки 42 відсотки жінок, неінвазивної ШВЛ – 5.
За показниками вакцинації область – у числі лідерів. Як це вдалося, чи у кожному селі, амбулаторії можна щепитися проти коронавірусної хвороби?
Так, у кожній амбулаторії і не тільки. Полтавщина першою відкрила центри масової вакцинації населення, котрі відповідають всім алгоритмам роботи з вакцинами проти COVID-19. Однією з перших область сягнула позначки 95 відсотків щеплення медичних працівників. Вакциновано понад 96 відсотків працівників освіти.
Організовано роботу 69 мобільних бригад з вакцинації, 113 постійних пунктів щеплень. 14 Центрів масової вакцинації населення працюють з вакцинами Комірнаті, Коронавак, Астразенека, Модерна – щоденно, без вихідних. Сюди по щеплення може звернутися кожен мешканець області.
У регіоні мешкають один мільйон 300 тисяч людей. Із початку вакцинальної кампанії щеплено більше 970 тисяч: майже 540 тисяч отримали першу дозу та майже 431 тисяча вакциновані обома дозами. Наш регіон посідає третє місце (після Києва та Київської області) за кількістю щеплень. Головна задача сьогодні – зменшити розрив між першою і другою дозами. Для цього запрацював кол-центр.
Вакцин також достатньо. В імунологічному центрі на території обласної дитячої лікарні облаштовується холодильна кімната, де всі вакцини зберігатимуться в одному місці. Це споруда розміром 3 на 5 метрів, де температуру від +2 до +8 градусів утримуватимуть стіни. Електронні прилади виведені назовні. Всередині зберігатимуться вакцини не лише проти COVID-19, а й для рутинної вакцинації. У рамках співпраці з ЮНІСЕФ такі кімнати буде обладнано у 10 областях України. Майже мільйон гривень із обласного бюджету спрямовано на ремонт цього приміщення, укріплення підлоги, облаштування вентиляції та кондиціонування. Вакцини, що потребують більш низьких температур, зберігаються в морозильних камерах.
Наскільки залучена до вакцинації місцева влада у громадах?
Хочеться, щоб вона залучалася набагато більше. Як, наприклад, у Котелевській громаді, де працівники апарату особисто пішли буквально по дворах.
Літні люди, особливо у сільській місцевості, – це пріоритетна група щодо ковід-вакцинації. І там без активної позиції місцевої влади, авторитетних у громадах людей не обійтися. У вересні у двох селах Миргородського району – Гаркушинцях та Петрівцях – було відпрацьовано спільний проєкт Громадської організації «Батьки за вакцинацію» та ВООЗ у партнерстві з Європейським Союзом. Спочатку анкетуванням визначили основні причини відмов від вакцинації. Потім із числа авторитетних і, головне, вакцинованих односельців набрали волонтерів та провели для них навчання. Це були не лише медичні працівники – і пенсіонери з активною позицією, і молоді мами в декреті, й представники громадськості. Ці люди, озброєні знаннями й навичками (як переконувати, які аргументи використовувати) пішли говорити з односельцями – від будинку до будинку, від вулиці до вулиці. І за тиждень такого «мозкового штурму», розвінчування міфів і фейків кількість бажаючих захистити себе від інфекції зросла вдвічі. Маломобільних людей щеплювали вдома. Інші йшли до сільської чи пересувної амбулаторій.
Підсумки цієї адвокаційно-просвітницької кампанії на підтримку вакцинації від COVID-19 сільського населення із груп ризику обговорили з головами територіальних громад області. Як результат, 14 сіл та селищ із восьми громад – Лубенської, Гадяцької, Зіньківської та Пирятинської міських, Машівської, Котелевської, Чорнухинської селищних та Великобудищанської сільської взялися переймати цей досвід. Виявилося, що там, де місцеве керівництво, авторитетні земляки подають особистий приклад, долучаються до дискусій, вакцинація просувається значно краще.
Із початку жовтня цього року співпрацюємо з «Укрпоштою» над створенням тимчасових пунктів щеплення у поштових відділеннях обласних та районних центрів. Адже сюди найчастіше звертаються люди віком старше 60 років. Уже працюють понад 80 таких тимчасових пунктів. За всі дні їх активної роботи було щеплено більше 7 тисяч пенсіонерів та більше трьохсот працівників «Укрпошти».
Вікова категорія 60+ в області вже вакцинована на 65 відсотків.
Які уроки чи пропозиції, на вашу думку, дуже слушні сьогодні для подолання пандемії?
Найбільший урок, винесений із «карантинного» досвіду двох останніх років – жорсткі міри треба вводити одразу. Як зробили нарешті зі щепленням освітян та службовців. Як буде після 9 грудня з деякими іншими категоріями населення – перелік обов’язкових для вакцинації на період карантину професій поступово розширюється.
Сьогодні серед хворих на COVID-19 вакциновані також є, і до лікарень вони теж потрапляють. Але це, по-перше, невеликий процент, а по-друге – значно легший перебіг.
І головне – треба запроваджувати жорсткий контроль за дотриманням карантинних вимог. Досить гратися. Треба чітко розуміти: пандемія є і без таких заходів нікуди не подінеться.
Хочеться, щоб місцева влада набагато більше залучалася і до вакцинації, й до контролю за виконанням карантинних вимог. Щоб усі територіальні громади у процесі децентралізації остаточно усвідомили: саме вони несуть найбільшу відповідальність за здоров’я мешканців ввірених їм територій.
У професії я вже пережив чимало епідемій: кору, дифтерії. На моїй дільниці був спалах гепатиту. Він пішов на спад одразу, як застосували карантинні заходи, почали вводити імунобіологічні препарати. Кір серед студентів теж зупинила вакцинація.
Попри певну стабілізацію ситуації МОЗ попереджає про можливий наступний підйом захворюваності. Та й сьогодні більше тисячі хворих на сто тисяч населення – це не лише серйознне навантаження на медичну систему, а й величезне вірусологічне навантаження суспільства. За таких умов надзвичайно важливо дотримуватися усіх карантинних заходів.
КП «Полтавський обласний центр громадського здоров’я»
