A A A K K K
для людей із порушенням зору
Великобагачанська громада
Полтавська область, Миргородський район

ВАЖЛИВІСТЬ ЛІСОСМУГ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Дата: 02.08.2021 13:56
Кількість переглядів: 666

Фото без описуФото без описуФото без опису

З кожним роком все більш відчуваються глобальні процеси зміни клімату. Одним з проявів цього процесу є пилові бурі, які спостерігались  на Полтавщині, хоча є більш характерними для південних областей України. Причин пилових бур багато, серед них – посухи, підпали трави і лісу та величезні площі орних земель. Деякі розорані поля фактично по півроку залишаються без рослин, коріння не утримує ґрунт від переміщення. Особливо гостро проблема стоїть в  районах з піщаними ґрунтами , які  швидко пересихають і, непокриті рослинністю, видуваються вітрами. В Україні вітровій ерозії щорічно піддаються понад 6 млн. га, а в роки з пиловими бурями – до 20 млн. га. Поля, які зазнали вітрової ерозії, стають малородючими.

Оптимальне землекористування дозволило б зменшити інтенсивність та наслідки пилових бур. Зокрема, за розрахунками Ю. Бялловича, оптимальне співвідношення ріллі, природних кормових угідь та лісів для рівнинної частини України повинно складати 1:1,6:3,6. Фактично, наразі таке співвідношення складає 8,56:2,1:1 (за даними Національної доповіді 2017 року «Цілі сталого розвитку: Україна»). І хоча державою планується знизити площу ріллі і натомість збільшити площу лісів, до досягнення оптимального співвідношення ще дуже далеко. Тому одним з можливих способів зниження впливу вітрової ерозії є створення нових і підтримання вже існуючих лісосмуг. Мережа лісосмуг знижує швидкість вітру («гасить» вітер), тому ґрунт на міжсмужних полях не видувається. Згідно досліджень Є. Туріна, якщо площі лісосмуг на полях складають 1,5%, то від вітрової ерозії можуть загинути до 20,7% посівів озимих культур, а якщо 2,5% – негативний ефект цього явища не спостерігається взагалі. Крім того, показано, що навіть у сприятливі роки врожай озимої пшениці на полях з системою лісосмуг на 15% вищий, а вміст білка в зерні зростає на 1-1,1%.

Максимальний ефект лісосмуг буде спостерігатися, якщо створюється мережа лісосмуг, а ширина міжсмужних полів не перевищує 450-500 м. Смуги дерев необхідно розміщувати впоперек основних вітрів. Найбільш доцільно висаджувати 3-6 рядів дерев, на 1 га смуги потрібно близько 200 саджанців дерев. Найлегше створювати лісосмуги там, де вони прилягають до лісу. Не варто саджати дерева на природних територіях – луках, степах, відшаруваннях крейди, а особливо на території об’єктів природно-заповідного фонду. Щодо деревних порід, то висаджувати треба місцеві види – дуб звичайний (черешчатий), клени гостролистий та несправжньоплатановий (явір), березу повислу, липу серцелисту, ясен звичайний, тощо. При цьому довговічні дерева (наприклад, дуб, ясен, липу) краще висаджувати в середніх рядах, а швидкорослі (наприклад, тополю, осику, березу, вільху) – в периферійних. Не варто використовувати інвазійні види дерев і чагарників, такі як клен ясенелистий, дуб червоний, черемха пізня, айлант найвищий, тощо. Саджанці деревних порід можна придбати в лісових господарствах. Догляд за лісосмугами нескладний, раз на 3 роки і до змикання крон лісосмуги необхідно проріджувати. Рекомендуємо ознайомитись з нещодавно затвердженими Правилами утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського 

Крім запобігання ерозії, лісосмуги також покращують мікроклімат, зберігають родючість ґрунту та затримують сніг. Внаслідок зменшення швидкості вітру суттєво знижується випаровування вологи з ґрунту. В лісосмугах оселяються птахи, які винищують шкідливих комах і гризунів, а також дикі бджоли, які є гарними запилювачами багатьох сільськогосподарських культур.

Тож будьмо справжніми господарями на своїй землі і розглянемо  можливість створення лісосмуг, тим паче, що наразі Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України розглядається можливість запровадження компенсації витрат за відновлення лісосмуг на сільськогосподарських землях .

провідний інспектор відділу    контролю у сфері     насінництва та та  розсадництва  Управління      фітосанітарної безпеки 

     ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області                               Нечитайло А. І.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь