A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Великобагачанська громада
Полтавська область, Миргородський район

Як приготувати компост в домашніх умовах та їх використання для вирощування сільськогосподарських культур

Дата: 01.06.2021 09:01
Кількість переглядів: 546

Як приготувати компост в домашніх умовах та їх використання для вирощування сільськогосподарських культур

 

Компост, як просте та водночас ефективне органічне добриво, є корисним при вирощуванні найрізноманітніших сільськогосподарських та декоративних рослин, в тому числі застосовується для  підживлення насіннєвих посівів та при органічному виробництві, а особливо широкого застосування набуває в розсадництві.

Як ви знаєте, спалювати опале листя не можна, адже в тліючому листі  виділяється бензопірен, діоксини, оксиди азоту, важкі метали, чадний газ, тощо. Бензопірени та діоксини є відомими канцерогенами. З туманом, що є досить частим в осінню пору, дим утворює смог і надовго залишається в повітрі, що провокує загострення астми, алергії та респіраторних захворювань. Спалювання також негативно впливає і на довкілля, адже руйнується верхній шар ґрунту, знищується коріння і насіння рослин, згоряють корисні комахи і інші організми.  Крім того, самовільне випалювання рослинності та її залишків є ще й незаконним (стаття 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення) і така діяльність передбачає штраф.

Щодо інших рослинних залишків – обрізків овочів і фруктів, то такі відходи складають близько половини сміття середньостатистичної сім’ї (300-500 кг на рік). Зазвичай ці залишки просто викидають, а насправді це один з найшкідливіших складників сміттєзвалища. Такі відходи під шаром сміття гниють без доступу кисню, внаслідок чого виділяється метан. Його відносять до так званих «парникових газів», що спричиняє нагрівання планети і, відповідно,  до глобальних змін клімату. Крім того, метан ще й легкозаймистий, внаслідок чого може загорітися сміттєзвалище.

Проте, як з опалого листя, так і з інших органічних відходів домашнього господарства можна отримати просте, природнє і водночас надзвичайно ефективне безкоштовне органічне добриво. Компост можна зробити власноруч практично з відходів і при цьому ще й зекономити на вивезенні сміття.

Для приготування компосту вибираємо майданчик з рихлим шаром ґрунту або дренажем, в іншому випадку ящик (бурт) розташовуємо на підвищеній ділянці, щоб його не підмивало водою. Компостування не можна проводити в місці, що знаходиться менше, ніж 30 м від джерела питної води. На вирівняній поверхні вкопують чотири опори завдовжки не менше 1 м та збивають своєрідний «ящик» з дерев’яних дощок чи планок, залишаючи між ними трохи вільного місця – для кращої вентиляції. Четверту стінку краще зробити у вигляді дверцят, оскільки так буде легше проводити перемішування, а в майбутньому це полегшить відбір готового компосту. Дно бурта можна застелити товстою поліетиленовою плівкою чи навіть старим лінолеумом. Зручним в господарстві також є ящик завдовжки 3 м та 1 м завширшки, поділений на три відсіки. Перший призначений для свіжих відходів, другий – для відходів на стадії гниття, а третій – для вже готового компосту. Можна замість ящика просто викопати яму глибиною близько 1 м, утепливши її сухою травою та листям. Ще простіший варіант – придбати вже готовий металевий чи пластиковий компостер.

Починати компостування можна в будь-яку пору року. На дно бурта спочатку закладають щіпки і гілочки (для дренажу), а потім пошарово заповнюють органічними рештками. Для компостування підходять майже всі    органічні відходи  домашнього господарства: очистки овочів та фруктів, залишки чаю і кави, стебла і інші частини рослин (наприклад, качани кукурудзи, шкарлупа горіхів, опале листя і невеликі подрібнені гілочки дерев, тирса, скошена трава, сіно та солома), подрібнені папір та картон (в тому числі серветки та газети), яєчна шкарлупа, гній, пір’я птахів. І  взагалі, чим більше різноманітних органічних відходів покласти до компостера, тим вищою буде якість добрива. Бажано також чергувати шари сухих залишків з вологими і коричневих з зеленими, адже «коричневі» залишки є джерелом вуглецю, а «зелені» – азоту. Крім того, шар рослинних залишків бажано робити завтовшки до 50 см, чергуючи їх з гноєм чи землею завтовшки 5-10 см. Для компостування не можна використовувати рослинні залишки з ознаками хвороб, хімічно оброблені рослини і їх частини,  кореневищні бур’яни та бур’яни зі сформованим насінням, кістки, та всі неорганічні відходи (скло, пластик, метали, тощо).

Основним у процесі приготуванні компосту є аерація, що досягається шляхом перемішування рослинних залишків, та підтримання достатньої вологості. Саме тому 1-2 рази на місяць варто перемішувати шари вилами, а в літню спеку періодично поливати водою. Зазвичай компост можна отримати через два роки після закладки, але застосування мікроорганізмів та хороша вентиляція можуть пришвидшити процес навіть до одного сезону. Крім того, важливим також є підтримання внутрішнього тепла, яке може сягати 50-70 °С. Для цього ящик постійно тримають накритим поліетиленовою плівкою, старим килимком, лінолеумом чи щільно збитою з дерев’яних дощечок кришкою. Також для «розігріву» і прискорення гниття можна додати трохи пташиного посліду. Якщо в процесі компостування з’явився запах аміаку, то процес приготування порушено, і в рештках переважають азотні компоненти. Щоб виправити ситуацію, додайте подрібнений папір, деревину або солому.

Існує і швидкий спосіб зробити компост. Для цього восени викопують широку, але не глибоку (до 40 см) яму. Її заповнюють листям і дрібним гіллям, перешаровують ґрунтом, додають спеціальні мікробіологічні препарати і накривають чорною плівкою. Іноді додають ще й «закваску» – трішки вже готового компосту. В середині-кінці травня наступного року компост вже можна буде частково використовувати.

В процесі компостування в органічних рештках підвищується вміст доступних рослині елементів живлення, знешкоджується патогенна мікрофлора. Компост поліпшує структуру ґрунту, сприяє розмноженню дощових черв’яків, які, в свою чергу, розпушують землю, полегшують проникнення повітря і води до коренів рослин, та збагачують ґрунт корисними мікроорганізмами. На піщаних та супіщаних ґрунтах компост збільшує вологоутримання, а на глинистих — покращує аерацію.

Готовий компост, який ви маєте отримати на виході, – темна, волога,  рихла маса із запахом землі. Використовувати його можна для всіх сільськогосподарських рослин, приблизно в тих же дозуваннях, що і гній – 15-40 т/га. Добре застосовувати компост при висадці розсади, наприклад для овочевих культур в лунку додають одну столову ложку.

Дуже широко компост застосовують в розсадництві та садівництві, зокрема при закладанні маточників. Субстрат на його основі, на відміну від багатьох інших, може використовуватися при веденні органічного садівництва. Так, одним із найбільш використовуваних субстратів для вирощування садивного матеріалу деревних рослин із закритою кореневою системою є суміш лісового ґрунту (40%), садового ґрунту (40%) та тирсокомпосту з pH=5,5 (20%). При посадці плодових дерев рекомендують вносити близько двох відер компосту безпосередньо в лунки. Крім того, таким добривом можна удобрювати саджанці і на другий-третій рік після посадки, восени неглибоко закопуючи його у верхній шар ґрунту пристовбурового кола або просто розклавши і присипавши землею. При посадці малини та ожини траншейним способом в кожну борозну можна додати шар компосту до 10 см. При посадці смородини, аґрусу, порічок в кожну яму додають до 1 відра компосту. Компост використовують для мульчування та удобрення ґрунту як в маточниках, так і в промислових насадженнях винограду (6-8 кг на 1м2 один раз на рік, восени).

При розмноженні живцюванням декоративних кущів, наприклад бузку, жасмину, гортензії та ін., дно ями глибиною 35-40 см засипають щебенем або керамзитом (10-15 см), далі – шар компосту (15-20 см), зверху – ґрунтова суміш (5-8 см). Інший спосіб застосування – просто вкрити компостом землю навколо живців. Укорінені пагінці пересаджують в шкілки, до ґрунту яких можна додати 300-500 мл компосту на 1 м2. Для живцювання троянд у відкритий ґрунт використовують садову ґрунтосуміш (50%), компост на основі опалого листя (25%) та річковий пісок (25%). Посадку живців самшиту проводять у суміш вермикуліту, компосту та піску. При вегетативному розмноженні хвойних рослин (ялівець, туя, тис, тощо) цілком достатнім є підсипання компосту один раз на рік (восени) в пристовбурове коло.

Нагадуємо, що суб’єкти розсадництва мають право розмножувати садивний матеріал та здійснювати його реалізацію за умови включення до Державного реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва, за дозволом відповідного володільця патенту на використання сорту (мати укладений ліцензійний договір на право використання сорту з власником майнового права інтелектуальної власності або бути володільцем патенту). Маточні насадження повинні закладатися лише вихідним здоровим чистосортним безвірусним матеріалом сортів, включених до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні.

провідний інспектор відділу контролю у сфері насінництва та розсадництва управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області        Нечитайло А.

 

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь