Догляд за насінницькими посівами зернових культур в літній період
Технології вирощування насіннєвих посівів зернових в цілому подібні до технологій вирощування товарних, але передбачають комплекс спеціальних заходів, спрямованих на збереження сортової чистоти та формування високих посівних якостей.
Посіви зернових протягом всього вегетаційного періоду, в тому числі і влітку, пошкоджуються різноманітними шкідниками – клопами, злаковими мухами, попелицями, хлібними жуками та ін. Підвищена вологість повітря та оптимальні температури в травні – на початку червня цього року призводять до росту ураженості зернових культур борошнистою росою, септоріозом, бурою листковою іржею. Тому надійний та своєчасний догляд є надзвичайно важливим для насіннєвих посівів.
Щодо удобрення, перше підживлення проводять ще навесні у фазі кущіння (80-100 кг діючої речовини), друге – у фазі початку виходу в трубку комбіновано з додаванням засобів захисту рослин, мікродобрив, стимуляторів росту. Разова норма азоту при цьому не повинна перевищувати 30 кг/га діючої речовини. Наприклад, застосовуючи карбамідно-аміачну суміш, для уникнення опіків її доцільно розвести водою в співвідношенні 1:2, а при внесенні сумісно з гербіцидом – 1:3 або навіть 1:4. Третє підживлення для покращення якісних показників насіння проводиться у фазі початку колосіння з нормою не більш 10 кг/га діючої речовини.
Увагу варто приділяти не тільки мінеральному живленню, а й захисту посівів від шкідників та хвороб. На пізніх етапах вегетації зернових при перевищенні економічних порогів шкодочинності проводять повторну обробку фунгіцидами (першу обробку насіннєвих посівів проводять у фазі появи другого міжвузля), що запобігає ураженості насіннєвих ділянок хворобами. Допустимі норми ураженості насіннєвих посівів ріжками та різними видами сажок наведені у Додатку 3 «Методичних вимог у сфері насінництва щодо збереження сортових та посівних якостей насіння зернових культур». При внесенні фунгіцидів та інших агрохімікатів обов’язково потрібно користуватися рекомендованими дозами речовин, що дозволені до використання в Україні та включені до Державного реєстру пестицидів та агрохімікатів на 2019 рік. Застосування гербіцидів на пізніх етапах вегетації, як правило, не проводиться, але необхідно пам’ятати, що майбутній урожай не повинен містити насіння та плоди отруйних бур’янів та карантинних бур’янів.
Слід приділити особливу увагу шкідникам, зокрема, пшеничному трипсу та клопу шкідливій черепашці. Максимальну чисельність імаго трипса обліковують на початку колосіння. Великої шкоди завдають також личинки, що живляться колосковими лусками та зерном. Клоп шкідлива черепашка відноситься до сисних фітофагів. У пізні фази вегетації, окрім листків, клопи псують стебла й колос. Не меншої шкоди завдають і його личинки; пошкоджене ними зерно деформується, маса знижується до 60%, що негативно впливає на посівні якості. В окремі роки великої шкоди можуть завдавати й інші комахи, в тому числі попелиці. Шкідники також є переносниками вірусних хвороб, наприклад вірусу жовтої карликовості ячменю.
Для підвищення чистоти сорту на насінницьких посівах обов’язково проводять видові і сортові прополювання. При видових прополюваннях видаляють інші види чи культури, наприклад, з пшениці – домішки жита, з твердої пшениці – м’яку. Сортопрополювання – видалення рослин іншого сорту, наприклад, відокремлення остистих форм пшениці з безостих, видалення рослин за ознаками забарвлення колосу та остей, опушення, формою волоті. Для пшениці, ячменю та тритикале видові прополювання проводять після колосіння, а сортові – після колосіння та на початку воскової стиглості. Видове прополювання вівса проводять після викидання волотей, а сортове – на початку молочної стиглості. Видове прополювання жита проводять після колосіння.
Всі домішки видаляють разом з корінням і виносять за межі посівів, щоб вони не стали джерелом повторного засмічення при збиранні. В господарствах первинних ланок насінництва при проведенні сортових прополювань складаються акти відповідної форми.
Посіви відповідного сорту повинні мати характерні морфологічні ознаки, зазначені в офіційному описі сорту, та відповідну сортову чистоту згідно Методичних вимог. Сортова чистота пшениці, ячменю, вівса категорій добазового та базового насіння повинна складати не менше 99,9%, сертифікованого першої репродукції (СН1) – 99,7%, другої (СН2) – 99,0%. Для тритикале сортова чистота має становити: добазове насіння – 99,8%, базове – 99,7%, СН1 – 99,0%, СН2 – 98,0%.
Отже, своєчасні та обдумані агротехнічні заходи допоможуть отримати якісний та здоровий насіннєвий матеріал зернових культур, що є запорукою високих врожаїв.
провідний інспектор відділу контролю у сфері насінництва
та розсадництва управління фітосанітарної безпеки
ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області
Нечитайло А. І.
