A A A K K K
для людей із порушенням зору
Великобагачанська громада
Полтавська область, Миргородський район

Різноякісність насіння та її значення в насінництві

Дата: 07.07.2022 08:40
Кількість переглядів: 662


 

Насіння формується в процесі життєдіяльності материнської рослини. Внаслідок впливу різних чинників у різні періоди життя материнських рослин насіння набуває різних змін і відмінностей.

Неоднорідність насіння за фізичними, посівними й фізіолого-біохімічними властивостями в межах норм реакції генотипу на умови зовнішнього середовища, називаються різноякісністю (термін регламентовано ДСТУ 2949-94 Насіння сільськогосподарських культур. Терміни та визначення). 

Різноякісність насіння – широко розповсюджене явище в рослинному світі. Навіть дві насінини однієї рослини не є абсолютно ідентичними. Можна відібрати насінини з однієї рослини однакових розмірів, висіяти їх на ложе з однаковим живильним середовищем, але продуктивність кожної рослини буде різна, що свідчить про їх різноякісність. 

Проблема різноякісності насіння в природних умовах вважається корисною в багатьох випадках для виживання виду. Водночас з агрономічного погляду це небажана ознака, яка заважає отриманню максимального врожаю з партії насіння. 

Належне місце в сучасному вітчизняному насіннєзнавстві вона завдяки дякуючи ґрунтовним роботам М. М. Кулєшова, І. Г. Строни, К. Е. Овчарова, О. Г. Кизилової та інших дослідників. У вивченні різноякісності насіння накопичено значний матеріал щодо її природи та причин виникнення. В той самий час різноякісність насіння вивчена не досконально, а тим паче в конкретних природно-кліматичних умовах. Тому питання вивчення впливу різних факторів на утворення різноякісного насіння, пошук шляхів зменшення негативного впливу цього явища на продуктивність окремих рослин і фітоценозів, розроблення ефективних прийомів сортової агротехніки є доволі актуальними питанням.

Залежно від причин, які викликають різноякісність насіння, прийнято виділяти такі її форми:

- генетична – це сортові особливості певного генотипу, за рахунок чого він відрізняється від інших форм в однакових умовах вирощування. Зазвичай генетична різноякісність притаманна перехреснозапильним культурам. Проявляється у зміні кольору, хімічного складу, врожайних властивостей майбутньої рослини. Прикладом даної різноякісності є ксенійність кукурудзи: коли на одному качані утворюється насіння різної форми, кольору або консистенції. В насінництві негативне значення генетичної різноякісності позначається на втраті сортових особливостей;

- материнська (матрикальна) – виникає внаслідок різного розташування насіння на материнській рослині. Різниця в розміщенні плодів та насіння на материнській рослині зумовлює неодночасність їх утворення й розвиток, неоднаковий захист від впливу несприятливих факторів навколишнього середовища тощо;

- екологічна - виникає внаслідок впливу факторів навколишнього середовища, наприклад, температури, вологості, освітлення тощо. Ця форма різноякісності переважно неспадкова, але може позначатися в спадковості насіння, якщо подібні умови складаються протягом декількох поколінь. Так, наприклад, до неї можна віднести полягання зернових культур, збирання у різні фази стиглості.

Природно, що всі ці типи різноякісності пов’язані між собою, і розуміння їх природи необхідне для аграріїв. 

Великою кількістю дослідів на багатьох культурах показано, що насіння перших періодів формування має більш високі біологічні та врожайні якості. Якщо агрофон поля сильний і вдало складуться погодні умови, то й інші насінини будуть виконані, але за потенціалом вони все одно не вирівняються з раніше сформованими. Цю загальну біологічну закономірність слід враховувати під час вирощування насіння.

Розкрита й інша закономірність: насіння має кращі біологічні та врожайні властивості, якщо воно формується в центральній квітці або суцвітті. У зернових колосових культур найбільш цінне насіння утворюється в середній частині колоса, оскільки воно утворюється першим, є найбільш крупним з  високою схожістю і життєздатністю. Біологічно найбільш цінне насіння вівса – з верхньої частини волоті та з кінців гілок І та ІІ порядку, а у гречки, навпаки, нижні зерна раніше за інших формуються і визрівають. Найбільш повноцінне насіння кукурудзи утворюється в середній частині качана. Насіння кукурудзи, одержане з верхівки – дрібне, часто уражене сажкою та ушкоджене кукурудзяним метеликом. У соняшнику найбільш повноцінним є насіння з периферійної частини. 

Система очищення повинна базуватися на таких принципах: високоврожайне насіння з цих частин суцвіть треба відбирати в першу чергу для сівби, тому що недостатньо виповнене за продуктивністю поступається середнім і великим його фракціям. 

Не менш важливе значення у насінництві кожної культури відіграє маса 1000 насінин, що дає можливість відрегулювати норму висіву, кількість насінин у грамі. Встановлено, що використання для сівби великого, середнього і дрібного насіння забезпечує неоднакову продуктивність посівів. Найбільш врожайне насіння – середнє та крупніше від середнього. До того ж воно повною мірою відображає всі біологічні властивості сорту. Тому для сівби слід відбирати велике та середнє насіння, а дрібне використовувати на корм.

Насіння, яке формується на головному стеблі, за посівними та врожайними властивостями значно краще, ніж насіння, яке формується на стеблах і гілках другого і наступних порядків. Це означає, що агротехніку насінницьких посівів треба спрямувати на вирощування насіння тільки з головних стебел – тоді воно буде максимально повноцінним.

Важливо також відзначити й різноякісність, яка проявляється  на перших етапах росту. Доведено, що насіння, яке проростає раніше, урожайніше, ніж насіння наступних строків проростання, тому енергія проростання, як показник різноякісності набуває особливого значення в насінництві.

Різноякісність проявляється в тому, що насіння однієї рослини або навіть бобу, колоса, качана, стручка, коробочки нерівнозначне за своїми морфологічними, анатомічними та фізіолого-біохімічними показниками. Вона може бути, з погляду людини, позитивною (крупність насіння, висока продуктивність, скоростиглість і т. п.) і негативною (щуплість насіння, пізньостиглість і т. п.).

Усі відзначені закономірності формування насіння потрібно враховувати агрономам під час його вирощування, застосовуючи агрозаходи, адже в аграрне виробництво приходять нові надсучасні технології, нові сорти та гібриди, і які сприяють формуванню позитивної різноякісності, а всі фактори й умови, що
обумовлюють негативну різноякісність – необхідно попереджувати.

Цей матеріал носить лише інформаційний характер та не містить нових правових норм.

 

 

                                  провідний інспектор відділу контролю у сфері насінництва

                        та розсадництва Управління фітосанітарної безпеки

                    ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області

                                                                                              Нечитайло А. І.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь